Рішення

від 25.03.2025 по справі 199/9911/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9911/24

(2/199/1015/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Фармація» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2025 року представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що за адресою АДРЕСА_1 розташована Міжлікарняна аптека № 349, яка відповідно до свого Положення є структурним підрозділом ОКП «Фармація» без статусу юридичної особи та здійснює реалізацію лікарських засобів та супутніх товарів.

25.09.24 приблизно о 12:45 ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Міжлікарняної аптеки № 349, в процесі вчинення хуліганських дії пошкодив скло вітрини каси № 2, чим заподіяв ОКП «Фармація» майнової шкоди.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.24 у справі № 199/7982/24, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.

З метою заміни пошкодженого скла вітрини каси № 2 в Міжлікарняній аптеці № 349. ОКП «Фармація» замовило у ТОВ «Компанія» «Глас Техно» загартоване скло товщиною 6мм і розміром 1160мм X 1180мм та оплатило його вартість у розмірі 3890 грн. Таким чином, сума майнової шкоди, завданої ОКП «Фармація» неправомірними діями ОСОБА_1 , становить 3890 грн.

З огляду на відсутність факту добровільного відшкодування ОСОБА_1 завданої ОКП «Фармація» шкоди, позивач звернувся до суду за захистом своїх майнових прав, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у вказаному розмірі, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2025 року відкрито провадження у справі.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 , 25.09.2024 року приблизно о 12-45 годині за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 63, у приміщенні аптеки №349 ОКП «Формація» вчинив дрібне хуліганство, а сама: влаштував конфлікт з співробітником аптеки, під час якого висловлювався нецензурною лайкою, а також пошкодив скло вітрини каси №2, чим порушував громадський порядок та спокій громадян. ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав повністю.

Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 гривню.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Положення про Міжлікарняну аптеку № 349 обласного комунального підприємства «Фармація», міжлікарняна аптека № 349 є структурним підрозділом ОКП «Фармація» без статусу юридичної особи, очолюється завідувачем, який є відповідальним за фінансово-господарську та фармацевтичну діяльність МЛА № 349.

ОКП «Фармація» замовило у ТОВ «Компанія» «Глас Техно» загартоване скло товщиною 6мм і розміром 1160мм X 1180мм та оплатило його вартість у розмірі 3890,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0000021139 від 02.10.24 року згідно рахунку № 69 від 30.09.24.

За приписами ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідачами не спростований розмір майнової шкоди.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами своєї вини у пошкодженні майна позивача, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 3890,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Фармація» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Обласного комунального підприємства «Фармація» (м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 171, ЄДРПОУ 01976358) спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3890,00 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн., а всього 6918 (шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко